ЧЕКАЛЬНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
чека́ти «сподіватися, ждати»
псл. čekati тлумачиться як результат а-тематизації початкового *čekti, спорідненого з лит. kàkti «досягати, хапати», лтс. kacêt «хапати, діставати рукою», прус. kakīnt «тс.»;
як похідна від čekati форма реконструюється також псл. čakati «чекати» (пор. п. ст. czakać «чекати», ч. ст. čakati, слц. čakat’, вл. čakać, нл. cakaś, болг. ча́кам «чекаю», сх. čȁkati «чекати», слн. čákati «тс.»), що виникла в результаті подовження вокалізму кореня (e › a) в ітеративно-дуративній формі;
для псл. čakati (при вторинному čekati) припускалася спорідненість з čajati (Meillet Études 163; Sławski I 115; Sł. prasł. II 108–109);
р. [чека́ть] «ждати», бр. чака́ць, п. czekać, ч. čekati, болг. [че́кам] «чекаю», м. чека «чекає», схв. че̏кати «чекати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очі́кувати
перечі́кувати
почека́льня
«передпокій»
почка́ти
«почекати»
чека́
«сторожка»
чека́лий
«сподіваний»
чека́ло
«вид рибальської сітки»
чека́льний
чека́льня
чекати
чека́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чака́ць | білоруська |
| че́кам «чекаю» | болгарська |
| kacêt «хапати, діставати рукою» | латиська |
| kàkti «досягати, хапати» | литовська |
| чека «чекає» | македонська |
| czekać | польська |
| čekati | праслов’янська |
| čakati «чекати» (пор. п. ст. czakać «чекати», ч. ст. čakati, слц. čakat’, вл. čakać, нл. cakaś, болг. ча́кам «чекаю», сх. čȁkati «чекати», слн. čákati «тс.») | праслов’янська |
| čakati (при вторинному čekati)(Meillet Études 163; Sławski I 115; Sł. prasł. II 108--109) | праслов’янська |
| kakīnt «тс.» | прусська |
| чека́ть «ждати» | російська |
| кати «чекати» | сербохорватська |
| čekati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України