ЧВИРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чви́ркати «плювати; бризкати»
звуконаслідувальне утворення, подібне до цві́ркати (див.);
р. [чвы́ркать] «жадібно й проворно їсти», п. ćwierkać «цвірінькати», слц. čvrkat’ «булькати», схв. чвр̏ка «цвірінькання, щебетання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чві́ркати
«тс.; цвірінькати, скрекотати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ćwierkać «цвірінькати» | польська |
чвы́ркать «жадібно й проворно їсти» | російська |
ка «цвірінькання, щебетання» | сербохорватська |
čvrkat' «булькати» | словацька |
цві́ркати | українська |
чвир «заметіль, хуртовина»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане із звуконаслідувальним чви́ркати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
чви́ра
чвирк
«тс.»
чви́ря
«негода, сльота»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чви́ркати | ? |
чвіркайло «цвіркун, Gryllus L.» (ент.)
похідне утворення від звуконаслідувального [чві́ркати] «цвірінькати, скрекотати», пов’язаного з чви́ркати (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чві́ркати «цвірінькати, скрекотати» | ? |
чви́ркати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України