ЧВИРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

чви́ркати «плювати; бризкати»

звуконаслідувальне утворення, подібне до цві́ркати (див.);
р. [чвы́ркать] «жадібно й проворно їсти», п. ćwierkać «цвірінькати», слц. čvrkat’ «булькати», схв. чвр̏ка «цвірінькання, щебетання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чві́ркати «тс.; цвірінькати, скрекотати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ćwierkać «цвірінькати» польська
чвы́ркать «жадібно й проворно їсти» російська
ка «цвірінькання, щебетання» сербохорватська
čvrkat' «булькати» словацька
цві́ркати українська

чвир «заметіль, хуртовина»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане із звуконаслідувальним чви́ркати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

чви́ра
чвирк «тс.»
чви́ря «негода, сльота»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чви́ркати ?

чвіркайло «цвіркун, Gryllus L.» (ент.)

похідне утворення від звуконаслідувального [чві́ркати] «цвірінькати, скрекотати», пов’язаного з чви́ркати (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чві́ркати «цвірінькати, скрекотати» ?
чви́ркати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України