ЧВАРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
чва́ра «розбрат, незгода, ворогування; [гроза, буря]»
специфічно українське утворення не цілком ясного походження;
можливо, через форму *шва́ра постало із сва́ра (пор. шмали́ти ‹ смали́ти, шво́рінь ‹ сво́рінь);
Фонетичні та словотвірні варіанти
вичва́ри
«витівки»
ви́чваритися
«одужати»
вичва́рувати
«бешкетувати, утинати»
вичварюва́ти
«витівати»
чвара́
«набридлива людина»
чварни́й
«лайливий, буркітливий»
чва́рний
«буряний; грізний»
чварніти
«ставати грізним, страшним»
чварува́тий
«схильний до сварок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *шва́ра (пор. шмали́ти ‹ смали́ти, шво́рінь ‹ сво́рінь) | ? |
| сва́ра (пор. шмали́ти ‹ смали́ти, шво́рінь ‹ сво́рінь) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України