ЧАХКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
чаха́ти «відтинати, відламувати Г; здирати кору; квапливо віддалятися, швидко йти Нед»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до ба́хати, гу́пати тощо;
бр. [ча́хаць] «ходити (про стінний годинник)», п. czach (звуконаслідувальний вигук – «рубнути»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
відчахну́ти
«відламати гілку від стовбура»
чах
«звуконаслідування, що імітує швидкі й легкі рухи»
ча́хкати
«пихкати, пахкати, хлюпати, шорхати»
чахкоті́ти
«пихкотіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ча́хаць «ходити (про стінний годинник)» | білоруська |
| czach (звуконаслідувальний вигук -- «рубнути») | польська |
| ба́хати | ? |
| гу́пати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України