ЧАСТІСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́сти́й «який відбувається через короткі проміжки часу; який розташований густо; який складається з швидких рухів, звуків тощо»

псл. čęstъ, пасивний дієприкметник мин. ч. від незбереженого дієслова čęstі;
споріднене з лит. kim̃štas «набитий» від дієслова kim̃štі «напихати, набивати»;
р. ча́стый «частий», бр. ча́сты, др. частъ, п. częsty, ч. слц. čаstó, вл. čаstу, нл. сеstу, болг. м. чест, схв. че̑ст «тс.», слн. ст. čéstо «часто», стсл. чѧстъ «частий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́часту «часто»
почаща́ти
учаща́ти
части́ти
ча́стість
часті́ш
часті́шати
часті́ше
ча́сто
ча́стом «часто»
ча́стонь «тс.»
частота́
часто́тний
частый
частюка́
частяко́м «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́сты білоруська
чест болгарська
čаstу верхньолужицька
частъ давньоруська
kim̃štas «набитий» литовська
чест македонська
сеstу нижньолужицька
częsty польська
čęstъ праслов’янська
ча́стый «частий» російська
ст «тс.» сербохорватська
čаstó словацька
čéstо «часто» словенська
чѧстъ «частий» старослов’янська
від чеська
čаstó чеська
від ?
kim̃štі «напихати, набивати» ?
čéstо «часто» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України