ЧАСТІСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ча́сти́й «який відбувається через короткі проміжки часу; який розташований густо; який складається з швидких рухів, звуків тощо»
псл. čęstъ, пасивний дієприкметник мин. ч. від незбереженого дієслова čęstі;
споріднене з лит. kim̃štas «набитий» від дієслова kim̃štі «напихати, набивати»;
р. ча́стый «частий», бр. ча́сты, др. частъ, п. częsty, ч. слц. čаstó, вл. čаstу, нл. сеstу, болг. м. чест, схв. че̑ст «тс.», слн. ст. čéstо «часто», стсл. чѧстъ «частий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́часту
«часто»
почаща́ти
учаща́ти
части́ти
ча́стість
часті́ш
часті́шати
часті́ше
ча́сто
ча́стом
«часто»
ча́стонь
«тс.»
частота́
часто́тний
частый
частюка́
частяко́м
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ча́сты | білоруська |
| чест | болгарська |
| čаstу | верхньолужицька |
| частъ | давньоруська |
| kim̃štas «набитий» | литовська |
| чест | македонська |
| сеstу | нижньолужицька |
| częsty | польська |
| čęstъ | праслов’янська |
| ча́стый «частий» | російська |
| ст «тс.» | сербохорватська |
| čаstó | словацька |
| čéstо «часто» | словенська |
| чѧстъ «частий» | старослов’янська |
| від | чеська |
| čаstó | чеська |
| від | ? |
| kim̃štі «напихати, набивати» | ? |
| čéstо «часто» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України