ЧАСОПИСОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
часо́пис «періодичне видання політичного, наукового або літературно-мистецького характеру, журнал; газета»
складне утворення з основ слів час та писа́ти;
виникло, очевидно, як калька нім. Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати»), дослівного перекладу лат. chronographicon «літопис, хроніка», джерелом якого є гр. χρονογραφιϰόν «тс.», що складається з основ слів χρόνος «час» та γράφω «пишу»;
бр. часо́піс, п. czasopismo, ч. слц. вл. časopís, нл. casopismo, м. часопис, схв. ча̏сопūс, слн. časopís «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
часо́пись
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| часо́піс | білоруська |
| časopís | верхньолужицька |
| χρονογραφιϰόν «тс.» | грецька |
| chronographicon «літопис, хроніка» | латинська |
| часопис | македонська |
| casopismo | нижньолужицька |
| Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати») | німецька |
| czasopismo | польська |
| сопūс | сербохорватська |
| časopís | словацька |
| časopís «тс.» | словенська |
| časopís | чеська |
| час | ? |
| писа́ти | ? |
| χρόνος «час» | ? |
| γράφω «пишу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України