ЧАПЛЕНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́пля «Ardea L.» (орн.)

псл. čаpjа, похідне від čаpati «чапати, повільно ступати, іти не поспішаючи», пор. укр. ча́патися «іти похитуючись»;
ч. čáp зіставляється з [čаpа] «нога» (Machek ESJČ 94);
р. ца́пля, [ча́пля], бр. болг. ча́пля, п. czapla «тс.», ч. čáp «лелека», ст. čěрě «чапля», слц. čáр «лелека», вл. čapla, нл. сapla, болг. ча́пля, м. чапja, [чапа], схв. ча̏пља, слн. čáplje, стсл. чапла «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ца́пля
ча́плеві «Ardeidae» (орн.)
чапленя́
чапли́ний
чаплюва́ті «тс.»
чаплю́ра
чапля
чапу́ра
чепура «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́пля білоруська
ча́пля болгарська
ча́пля болгарська
čapla верхньолужицька
чапja македонська
сapla нижньолужицька
czapla «тс.» польська
čаpjа праслов’янська
ца́пля російська
пља сербохорватська
čáр «лелека» словацька
čáplje словенська
чапла «тс.» старослов’янська
ча́патися «іти похитуючись» українська
ча́пля українська
чапа українська
čáp чеська
čаpа «нога» чеська
čáp «лелека» чеська
čаpati «чапати, повільно ступати, іти не поспішаючи» ?
ча́патися «іти похитуючись» ?
čěрě «чапля» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України