ЧАЛАПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чала́пати «хляпати; ляскати; човгати; [бігти клусом]»
звуконаслідувальні утворення, похідні від вигуку чала́п;
дієслово, аналогічне ча́пати, шла́пати, пор. п. człapać, [szłapać] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чала́п
«вигук, що імітує хляпання, ляскання»
чалапани́на
«бродіння по болоті чи по воді, робота в грязюці»
чала́пкати
чалапкоті́ти
чалапу́та
«людина, взута у великі, недоладні чоботи»
чалапу́ти
«погані чоботи або черевики»
челе́пати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| człapać | польська |
| чала́п | ? |
| ча́пати | ? |
| шла́пати | ? |
| człapać | ? |
| szłapać «тс.» | ? |
чала́ндати «плентатися, чалапати»
експресивне утворення на базі дієслова чала́пати під впливом слів типу [бала́ндати], вала́ндатися тощо;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чала́пати | ? |
| бала́ндати | ? |
| вала́ндатися | ? |
чеверно́гий «клишоногий»
фонетична видозміна слова шеверно́гий, можливо, під впливом чала́пати, чвала́ти і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чивирно́гий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шеверно́гий | ? |
| чала́пати | ? |
| чвала́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України