ЧАКО — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з угорської мови;

уг. csákî «ківер», від якого також англ. shako, н. Tschako, фр. chako «тс.», пов’язується з [csákî] «віл із загнутими догори рогами», походження якого не зовсім ясне;

зіставляється з csá (вигук, яким підганяють волів або коней);

пов’язання з нвн. [Zack] «зубець» вважається помилковим;

п. czako, ч. čáka, čáko, слц. čákov, вл. čаkо «ківер, кашкет», схв. ча́ко, ча́ко̄в;

визначення семантики, очевидно, неправильне – за контекстом наведеної в словнику Піскунова ілюстрації «Стоять сіромахи у кабатах та у чаках», має бути ча́ко «ківер» (див.);

п. [czaka] «військова шапка, кашкет»;