ЧАЙОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́йка «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.; мартин звичайний, Larus ridibundus L.» (орн.)

зіставлення з двн. heigir «сіра чапля», свн. heiger «тс.», дінд. kēkā «крик павича», лит. kéikti «лаяти, проклинати» (Bern. I 134, IF 8, 284–285) та з причаї́тися (Brückner 72, KZ 48, 198) малоймовірні;
подібні назви лтс. kaĩja, фін. kajava, [kaika], дінд. kā́kas «ґава», двн. снн. kâ «ґава; галка»;
псл. čajьka, похідне від *čaja «тс.», що є звуконаслідувальним утворенням від крику птаха *kē або *kjaj-, звідки *čaj-;
р. бр. болг. ча́йка, др. чаица «вид птаха», п. czajka, ч. čejka, ст. čějka, слц. čajka, вл. ščejca «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.», слн. čájсa, стсл. чаика;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чаєня́
ча́єчка «чайка»
чаї́ний
чаї́ник «чаєня (у казці)»
ча́йкові (орн.)
ча́йчин
че́йка «чайка»
чойка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́йка білоруська
ча́йка болгарська
ščejca «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.» верхньолужицька
heigir «сіра чапля» давньоверхньонімецька
«ґава; галка» давньоверхньонімецька
kēkā «крик павича» давньоіндійська
kā́kas «ґава» давньоіндійська
чаица «вид птаха» давньоруська
kaĩja латиська
kéikti «лаяти, проклинати» литовська
czajka польська
čajьka праслов’янська
ча́йка російська
heiger «тс.» середньоверхньнімецька
«ґава; галка» середньонижньонімецька
čajka словацька
čájсa словенська
чаика старослов’янська
kajava фінська
čejka чеська
причаї́тися ?
kaika ?
*čaja «тс.» ?
*kē ?
*čaj- ?
čějka ?

ча́йка «човен»

пов’язання з тур. kayık «човен» (Преобр. II, вып. последний 52) безпідставне;
початковий звук ч- замість ш- з’явився, мабуть, під впливом назви птаха ча́йка;
запозичення з турецької мови, пор. тур. şayka «човен»;
р. ча́йкаукр.), бр. [ча́йка] (з укр.), п. czajka (з укр.), ч. слц. čajka, болг. ша́йка, схв. ша̑jка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ча́йковиця «запорізька флотилія з чайок»
чайковник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́йкаукр.) білоруська
ша́йка болгарська
czajkaукр.) польська
ча́йкаукр.) російська
jка сербохорватська
čajka словацька
kayık «човен» турецька
şayka «човен» турецька
čajka чеська
ча́йка ?
şayka «човен» ?

ша́йка «група людей, що спільно чинять розбій; банда» (розм.)

не пов’язане з н. Schar «натовп; юрба; зграя» (Горяев 418);
зіставляється з укр. ча́йка «великий човен (у запорожців)», звідки п. czajka «тс.»;
пор. тур. şayka, şayika «баржа; (ст.) високий трищогловий корабель»;
утворення, що виникло лексико-семантичним способом від ша́йка «піратська барка» (‹ «барка, човен, судно взагалі»), запозиченого з турецької мови;
р. бр. ша́йка «тс.», п. szajka «тс.», ч. šajka «банда», слц. šajka «банда; човен», болг. шайка «банда; човен», м. шаjка «банда; (заст.) човен», схв. [ша̑jка, ча̑йка] «човен», слн. šájka «човен»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́йка «тс.» білоруська
шайка «банда; човен» болгарська
шаjка «банда; (заст.) човен» македонська
Schar «натовп; юрба; зграя» німецька
czajka «тс.» польська
szajka «тс.» польська
ша́йка «тс.» російська
ша̑jка сербохорватська
ча̑йка «човен» сербохорватська
šajka «банда; човен» словацька
šájka «човен» словенська
şayka турецька
şayika «баржа; (ст.) високий трищогловий корабель» турецька
ча́йка «великий човен (у запорожців)» українська
šajka «банда» чеська
ша́йка «піратська барка» (‹ «барка, човен, судно взагалі») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України