ЧАДІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чад «задушливий отруйний газ; (перен.) запаморочення, нестяма»
псл. čаdъ ‹ *kēdъ, пов’язане чергуванням голосних з псл. *kōd- (› kaditi), до якого зводяться стсл. кадити, кадѫ, укр. кади́ти, каджу́;
р. бр. м. чад, п. czad, ч. čad (заст.), слц. čad, нл. caza «пляма від сажі», полаб. cod «сажа», болг. [чад], схв. ча̑ђ «сажа, кіптява», ча̏д, слн. čȃd, стсл. чадъ, чадь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обчаді́ти
«почорніти від чаду»
обча́длий
уча́ділий
чади́ти
«виділяти чад»
чаді́ти
«виділяти чад; куріти, коптіти»
ча́діти
«отруюватися чадом, чманіти»
чадни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чад | білоруська |
| чад | болгарська |
| чад | македонська |
| caza «пляма від сажі» | нижньолужицька |
| cod «сажа» | полабська |
| czad | польська |
| čаdъ | праслов’янська |
| *kōd- (› kaditi) | праслов’янська |
| чад | російська |
| ђ «сажа, кіптява» | сербохорватська |
| čad | словацька |
| čȃd | словенська |
| кадити | старослов’янська |
| чадъ | старослов’янська |
| кади́ти | українська |
| д | українська |
| чадь | українська |
| čad (заст.) | чеська |
| каджу́ | ? |
ча́хнути «хиріти, марніти; холонути»
не зовсім ясне;
можливо, виникло на основі незасвідченого сх.-сл. *čaznǫti (‹*čеznǫti), укр. че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у)жас, укр. тряхну́ти – трясти́);
зближувалося також з лит. kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» (Machek Recherches 29);
менш імовірні інші зіставлення: з гр. ϰάγϰανος «висохлий, сухий», лит. keñkti «вадити, шкодити» (Petersson AfSlPh 34, 379; Ильинский РФВ 70, 266–267), з н. hager «худий, виснажений» (Bern. I 133) або з ча́діти (Machek LP 1953/4, 121);
р. ча́хнуть «чахнути», бр. ча́хнуць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́чахлий
«охололий, остиглий»
причаха́ти
«гаснути, в’янути»
ча́хлий
«хирлявий, змарнілий»
чахо́тка
«сухоти»
чахо́то́чний
«сухотний»
че́хнути
чхну́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ча́хнуць «тс.» | білоруська |
| ϰάγϰανος «висохлий, сухий» | грецька |
| kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» | литовська |
| keñkti «вадити, шкодити» | литовська |
| hager «худий, виснажений» | німецька |
| ча́хнуть «чахнути» | російська |
| че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у) | українська |
| тряхну́ти | українська |
| трясти́ | українська |
| *čaznǫti (‹*čеznǫti) | ? |
| жас | ? |
| ча́діти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України