ЧАГАРНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
чага́р «зарості, кущі; [очерет Нед]»
запозичення з кримськотатарської або турецької мови;
крим.-тат. чаjыр «левада, лука, пасовисько», тур. c̦ayir «тс.» походять із перської мови;
у польській мові з української;
р. [чагарни́к], п. [czahar, czahor], ст. czair, ч. [čachor] «бадилля», болг. [чаи́р] «левада, пасовисько», м. чаир «тс.», схв. ча̀ūр «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чагарни́к
чагарникува́тий
чагарникъ
чагарня́к
«тс. Г; заросла кущами толока ЛЧерк»
чєгі́р
«чагарник»
чига́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чаи́р «левада, пасовисько» | болгарська |
| чаjыр «левада, лука, пасовисько» | кримсько-татарська |
| чаир «тс.» | македонська |
| czahar | польська |
| czahor | польська |
| чагарни́к | російська |
| ча̀ūр «тс.» | сербохорватська |
| c̦ayir «тс.» | турецька |
| čachor «бадилля» | чеська |
| czair | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України