ЦІЦАНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ци́ця
давнє слово дитячої мови звуконаслідувального походження з характерною в утвореннях такого типу редуплікацією (пор. баба, мама);
пор. також рум. ţîţă «жіночі груди», гр. τιτϑός «сосок», н. Zitze, англ. teat, іт. tetta, zizza, фр. tette, ісп. пров. teta «тс.»;
р. ти́тька, бр. цы́цка, [цы́ца], п. сус, сусу (мн.), ч. [сeсek] «сосок», слц. cecok, вл. нл. сус «тс., носик (чайника)», болг. м. ци́ца, схв. ци̏ца «циця; дерев’яна фляжка; обточений камінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цицаня
циці́й
«мамій, матусин синок»
цицка
ци́цка
цицкати
«ссати»
цицу́ля
ци́цька
цицька́та
цицькови́й
«грудний»
(про дитину)
циця́тий
ціца́ня
«солодка груша»
ціца́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| teat | англійська |
| цы́цка | білоруська |
| ци́ца | болгарська |
| сус «тс., носик (чайника)» | верхньолужицька |
| τιτϑός «сосок» | грецька |
| teta «тс.» | іспанська |
| tetta | італійська |
| ци́ца | македонська |
| сус «тс., носик (чайника)» | нижньолужицька |
| Zitze | німецька |
| сус | польська |
| teta «тс.» | провансальська |
| ти́тька | російська |
| ţîţă «жіночі груди» | румунська |
| ца «циця; дерев’яна фляжка; обточений камінь» | сербохорватська |
| cecok | словацька |
| цы́ца | українська |
| сусу (мн.) | українська |
| tette | французька |
| сeсek «сосок» | чеська |
| також | ? |
| zizza | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України