ЦІХА — ЕТИМОЛОГІЯ
ціха́ «риса, знак»
запозичення з польської мови;
п. cecha «ознака, прикмета, риса; тавро, марка», можливо, через ч. cejch «тавро» зводиться до н. Zeichen «знак, ознака», спорідненого з двн. zeihhan, дфриз. tēken «тс.», дісл. teikn «знак (зодіаку); ознака, прикмета», днн. tēkan «тс.», дангл. tācеn «знак; прикмета», англ. token «тс.», що походять з іє. *deik῀- «показувати, виявляти», з яким пов’язані також дінд. diśáti «показує», гр. δείϰνυμι «показую, вказую, виявляю», δειϰνύω «тс.», лат. dīсо «говорю, кажу; називаю»;
слц. ciacha «знак», вл. cejch «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цех
«тс.»
це́ха
«значок, присвоєний якомусь цехові або товариству»
це́шка
«цеха; знак виклику до суду»
ціхува́ти
«значити, позначати; характеризувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| token «тс.» | англійська |
| cejch «тс.» | верхньолужицька |
| δείϰνυμι «показую, вказую, виявляю» | грецька |
| tācеn «знак; прикмета» | давньоанглійська |
| zeihhan | давньоверхньонімецька |
| diśáti «показує» | давньоіндійська |
| teikn «знак (зодіаку); ознака, прикмета» | давньоісландська |
| tēkan «тс.» | давньонижньонімецька |
| tēken «тс.» | давньофризька |
| *deik῀- «показувати, виявляти» | індоєвропейська |
| dīсо «говорю, кажу; називаю» | латинська |
| Zeichen «знак, ознака» | німецька |
| cecha «ознака, прикмета, риса; тавро, марка» | польська |
| ciacha «знак» | словацька |
| cejch «тавро» | чеська |
| δειϰνύω «тс.» | ? |
чи́шка «цешка (знак суду), знак прикликання до суду (в старі часи)»
експресивний варіант слова це́шка, зменшувальної форми від ці́ха́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| це́шка | ? |
| ці́ха́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України