ЦІПОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ці́па «курка свійська, Gallus» (орн.)
звуконаслідувальні утворення від вигуку ціп-ціп, що імітує писк курчат і використовується також для підкликання птахів, аналогічні лтс. tib, cib (вигук), ciba «курка», нвн. [zib-zib] «вигук для підкликання свійських птахів»;
р. цып-цы́п, цы́па «курча, курка», бр. ціп-ціп, ці́па «курча», п. [сіра] «курка», сір-сір, слц. сіра «курка», слн. сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цєп'є́
цєп'я́
«курча»
цє́пати
«пищати»
циплєня́
ципля́
ціп'я́
«курча»
ціпа́-ціпа́
ціпа́к
«велике курча»
ціпенє́
«тс.»
ці́пі-ці́пі-ціп
ці́пка
ці́пкати
ці́пкіт
«писк»
ціпленя́
«курча»
ціпля́
«тс.»
ціпоні́ти
ціпоті́ти
ціпу́-ціпу́
«тс.»
ціпці́п
«вигук для підкликання курей та курчат»
ціпча́к
«маленька пташка»
ціпча́ти
цьо́пати
«тс.»
цюп'є́
«тс.»
цю́пка
«тс.»
ця́па
«курка»
ця́пати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ціп-ціп | білоруська |
tib | латиська |
zib-zib «вигук для підкликання свійських птахів» | нововерхньонімецька |
сіра «курка» | польська |
цып-цы́п | російська |
сіра «курка» | словацька |
сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.» | словенська |
цы́па «курча, курка» | українська |
ці́па «курча» | українська |
сір-сір | українська |
ціп-ціп | ? |
cib (вигук) | ? |
ciba «курка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України