ЦІПКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

ціпки «перекладки драбини»

очевидно, похідне утворення від ціп, псл. сěръ «палиця»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сěръ «палиця» праслов’янська
ціп ?

ци́пки «тріщини на шкірі рук та ніг від холоду й вітру»

не зовсім ясне;
можливо, первісною формою є ці́пки, пов’язане з ці́пки «курчата» або рос. цы́почки;
р. цы́пки, бр. цы́пкі;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ціп'я́та «тс.»
ці́пки
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цы́пкі білоруська
цы́почки російська
цы́пки російська
ці́пки ?
ці́пки «курчата» ?

ціп «ручне знаряддя для молотьби»

пов’язання з лат. cippus «колона, стовп» (Sławski I 56) непереконливе;
виводиться також від стсл. цѣпити, з яким споріднені ч. čepiti «щипати», укр. щепи́ти (Brückner 58; Machek ESJČ 83; Holub–Kop. 84; Holub–Lyer 112);
припускається спорідненість із гр. σϰίπων «палиця, патериця», лат. scīpiō «тс.», гот. skip «судно, корабель», лат. scindō «розрізую, розриваю», гр. σχίζω «тс.», дінд. chinátti «розколює» (Младенов AfSlPh 36, 117–118; Uhlenbeck PBrB 27, 131);
псл. сěръ «ціп»;
р. болг. м. цеп, бр. цэп, др. цѣпъ, п. ч. слц. сер, вл. суру (мн.), нл. серу, полаб. сероі «тс.», схв. це̑п, слн. серес;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цепов'є́ «ціпилно»
ціпи́вно
ціпи́лно
ціпи́ло «тс.»
ціпи́льна «тс.»
ціпи́льно
ціпи́на «тс.»
ціпо́к
ціпува́ти «молотити ціпом»
ціпу́га «велика палиця»
ціпу́н
ціпу́ра
ціпу́х «тс.»
цѣпъ
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цэп білоруська
цеп болгарська
суру (мн.) верхньолужицька
skip «судно, корабель» готська
σϰίπων «палиця, патериця» грецька
σχίζω «тс.» грецька
chinátti «розколює» давньоіндійська
цѣпъ давньоруська
cippus «колона, стовп» латинська
scīpiō «тс.» латинська
scindō «розрізую, розриваю» латинська
цеп македонська
серу нижньолужицька
сероі «тс.» полабська
сер польська
сěръ «ціп» праслов’янська
цеп російська
п сербохорватська
сер словацька
серес словенська
цѣпити старослов’янська
щепи́ти українська
čepiti «щипати» чеська
сер чеська

ці́па «курка свійська, Gallus» (орн.)

звуконаслідувальні утворення від вигуку ціп-ціп, що імітує писк курчат і використовується також для підкликання птахів, аналогічні лтс. tib, cib (вигук), ciba «курка», нвн. [zib-zib] «вигук для підкликання свійських птахів»;
р. цып-цы́п, цы́па «курча, курка», бр. ціп-ціп, ці́па «курча», п. [сіра] «курка», сір-сір, слц. сіра «курка», слн. сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цєп'є́
цєп'я́ «курча»
цє́пати «пищати»
циплєня́
ципля́
ціп'я́ «курча»
ціпа́-ціпа́
ціпа́к «велике курча»
ціпенє́ «тс.»
ці́пі-ці́пі-ціп
ці́пка
ці́пкати
ці́пкіт «писк»
ціпленя́ «курча»
ціпля́ «тс.»
ціпоні́ти
ціпоті́ти
ціпу́-ціпу́ «тс.»
ціпці́п «вигук для підкликання курей та курчат»
ціпча́к «маленька пташка»
ціпча́ти
цьо́пати «тс.»
цюп'є́ «тс.»
цю́пка «тс.»
ця́па «курка»
ця́пати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ціп-ціп білоруська
tib латиська
zib-zib «вигук для підкликання свійських птахів» нововерхньонімецька
сіра «курка» польська
цып-цы́п російська
сіра «курка» словацька
сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.» словенська
цы́па «курча, курка» українська
ці́па «курча» українська
сір-сір українська
ціп-ціп ?
cib (вигук) ?
ciba «курка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України