ЦІВНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ці́ва «циліндрична деталь у шестірні; шпулька»

псл. cěvа, сěvь;
споріднене з лит. šeivá «починок; цівка», лтс. saiva «тс., човник» (сумніви – Zubatý St. a čl. I 2, 90–92);
давній балтослов’янський ткацький термін, який виник на базі іє. *skoi̯vā, похідного від *sqēi- «різати, відділяти», з яким пов’язані також дінд. chyáti «відрізує», ірл. scīan «ніж», лат. dēscīsco «відпадаю»;
р. це́вка «ціва; одна з кісток ноги птаха», бр. цэ́ўка «тс.», др. цѣвьница «струна; ліра; сопілка (?)», п. cewa, ч. cåva, сívka «шпулька», ст. cívka «судина», слц. cieva, вл. cywa, нл. [cewa], cowa, полаб. cev, болг. цев «шпулька; цівка; ствол, дуло», м. цевка «тс.», схв. це̑в «тс.», слн. cåv, стсл. цѣвь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підці́вник
ці́вка «стовбур дерева; шпулька; трубка; кістка; частина олійниці; вид пастки для звірів; струмінь»
цівка́стий «циліндричний»
цівкови́й (мех.)
цівкува́тий «трубчастий»
цівни́ця «багатоствольна флейта» (муз.)
ці́вничка «вермілія (вид черв’яка), Serpula» (зоол.)
ціво́чниці «вид равликів (що живуть у трубці), Inclusa» (зоол.)
ці́вочні «сифонофори (трубчатники), Siphonophora» (зоол.)
цівува́тий «порожнистий»
ціву́ниці «тс.»
цѣвка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цэ́ўка «тс.» білоруська
цев «шпулька; цівка; ствол, дуло» болгарська
cywa верхньолужицька
chyáti «відрізує» давньоіндійська
цѣвьница «струна; ліра; сопілка (?)» давньоруська
*skoi̯vā індоєвропейська
scīan «ніж» ірландська
dēscīsco «відпадаю» латинська
saiva «тс., човник» (сумніви -- Zubatý St. a čl. I 2, 90--92) латиська
šeivá «починок; цівка» литовська
цевка «тс.» македонська
cewa нижньолужицька
cowa нижньолужицька
cev полабська
cewa польська
cěvа праслов’янська
це́вка «ціва; одна з кісток ноги птаха» російська
в «тс.» сербохорватська
cieva словацька
cåv словенська
цѣвь старослов’янська
сívka «шпулька» українська
cåva чеська
*sqēi- «різати, відділяти» ?
cívka «судина» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України