ЦІВКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ці́вкати «цвірінькати»«вигук, що передає цвірінькання птахів»«тс.» (про крик птаха білогруда, Сinclus aquaticus; -- р. чив-чив , схв. џи̏в-џи̏в ; -- звуконаслідувальне утворення, аналогічне до га́вкати, ня́вкати і под. -- Пор. джи́вкать, жив2.
ці́вати «пищати (про курчат)»
пов’язується з рум. ţiui «свистіти; дзвеніти; пищати», утвореним від звуконаслідувального вигуку ţiu (Scheludko 146; DLRM 896);
проте, можливо, це власне українське звуконаслідувальне утворення, паралельне румунському;
р. [цы́вкать] «скликати курчат», бр. [цы́вкаць] «пищати; плакати (про дитину)», схв. циjу́кати «пищати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ціві́кати
«цвірінькати»
ці́вкати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цы́вкаць «пищати; плакати (про дитину)» | білоруська |
| цы́вкать «скликати курчат» | російська |
| ţiui «свистіти; дзвеніти; пищати» | румунська |
| циjу́кати «пищати» | сербохорватська |
цівку́н «галстучник, Charadrius hiaticula L.» (орн.)
похідне утворення (за допомогою суфікса -ун) від дієслова ці́вкати, пов’язаного з вигуком ців, що імітує крик цього птаха;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ці́вкати | ? |
| ців | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України