ЦІВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ці́вати «пищати (про курчат)»
пов’язується з рум. ţiui «свистіти; дзвеніти; пищати», утвореним від звуконаслідувального вигуку ţiu (Scheludko 146; DLRM 896);
проте, можливо, це власне українське звуконаслідувальне утворення, паралельне румунському;
р. [цы́вкать] «скликати курчат», бр. [цы́вкаць] «пищати; плакати (про дитину)», схв. циjу́кати «пищати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ціві́кати
«цвірінькати»
ці́вкати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цы́вкаць «пищати; плакати (про дитину)» | білоруська |
| цы́вкать «скликати курчат» | російська |
| ţiui «свистіти; дзвеніти; пищати» | румунська |
| циjу́кати «пищати» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України