ЦІАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ціа́н «безбарвний отруйний газ із гірким запахом» (хім.)
запозичення з німецької мови;
н. Zyan «тс.» походить від гр. ϰύανος «темно-синій» (оскільки шкіра отруєного синіє), пов’язаного з хет. kuwanna(n)- «мідна синь; лазурит»;
р. болг. циа́н, бр. цыя́н, п. cyjan, ч. kyan, слц. kyán, вл. cyanid «ціанистий калій», м. циjан, схв. циjан;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ціа́нистий
(хім.)
ціані́д
(хім.)
ціаніза́ція
(спец.)
ціані́н
«блакитний барвник»
(спец.)
ціано́з
«синяве забарвлення шкіри при деяких захворюваннях»
(мед.)
ціаноти́чний
(мед.)
ціанува́ти
(спец.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыя́н | білоруська |
| циа́н | болгарська |
| cyanid «ціанистий калій» | верхньолужицька |
| ϰύανος «темно-синій» (оскільки шкіра отруєного синіє) | грецька |
| циjан | македонська |
| Zyan «тс.» | німецька |
| cyjan | польська |
| циа́н | російська |
| циjан | сербохорватська |
| kyán | словацька |
| kuwanna(n)- «мідна синь; лазурит» | хетська |
| kyan | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України