ЦЮКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
тю́кати «бити, стукати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до ту́кати «стукати»;
можливе походження від вигуків тюк, цюк;
р. тю́кать «злегка стукати, ударяти», тю́кнуть «рубонути сокирою», бр. цюк (виг.), цю́каць «рубати (сокирою); довбати (гострим)», п. ciukać «ударяти чимсь гострим, злегка стукати», ч. t’ukati «стукати», t’ukat si (з ким) «чокатися», слц. d’ugat’ «тс.», t’ukat’ «цокати (про годинник); друкувати (на машинці)», болг. чу́кам «стукати, ударяти; колоти, дробити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тюк
(виг.)
тю́кнути
«стукнути»
цюк
«тс.»
цю́кати
«тс.; рубати, тесати»
цюкнути
«тс.; рубонути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цюк (виг.) | білоруська |
| цю́каць «рубати (сокирою); довбати (гострим)» | білоруська |
| чу́кам «стукати, ударяти; колоти, дробити» | болгарська |
| ciukać «ударяти чимсь гострим, злегка стукати» | польська |
| тю́кать «злегка стукати, ударяти» | російська |
| тю́кнуть «рубонути сокирою» | російська |
| d'ugat' «тс.»«цокати (про годинник); друкувати (на машинці)» | словацька |
| t'ukat' «тс.»«цокати (про годинник); друкувати (на машинці)» | словацька |
| ту́кати «стукати» | українська |
| тюк | українська |
| цюк | українська |
| t'ukati «стукати»«чокатися» (з ким) | чеська |
| t'ukat si «стукати»«чокатися» (з ким) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України