ЦЬКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
цькува́ти «переслідувати, гнати»
результат фонетичної видозміни псл. *ščьvati, до якого зводиться також укр. чва́ти «цькувати»;
бр. цкава́ць «цькувати», п. szczwać, szczuć, ч. štvát, вл. šćuwać, нл. šćuwaś, слн. ščūvati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поцько́в
«цькування (собаками)»
цькува́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цкава́ць «цькувати» | білоруська |
| šćuwać | верхньолужицька |
| šćuwaś | нижньолужицька |
| szczwać | польська |
| szczuć | польська |
| *ščьvati | праслов’янська |
| ščūvati «тс.» | словенська |
| чва́ти «цькувати» | українська |
| štvát | чеська |
щува́ч «нацьковувач»«доїжджачий, що нацьковує собак на полюванні»
можливо, споріднене з цькува́ти, але деталі неясні;
Фонетичні та словотвірні варіанти
štváč
«підбурювач; (перен.) палій»
štváč
«підбурювач, нацьковувач; собака, вишколений для цькування звірів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цькува́ти | українська |
цвіцькува́ти «соромити, ганити, паплюжити»
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, пов’язане з цві́кати, цькува́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цві́кати | ? |
| цькува́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України