ЦУРКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
цу́ра́ «паличка Г; гра в цурки ЛЖит; відходи після перевіювання зерна Мо»
загальновизнаної етимології не має;
можна припустити давнє значення слів цу́ра, цу́рка «символічне зображення далекого предка (духа-охоронця дому)»;
до значення «гра» пор. спостереження О.О. Потебні про перехід язичницьких обрядів і вірувань до сфери дитячих ігор;
далі найімовірнішою є спорідненість зі щур (як нічною твариною);
менш прийнятними є зіставлення з лит. kiáuras «дірявий», лтс. саũrs «тс.», лит. kiùrti «ставати дірявим», skiaurė˜ «дірявий човен», снн. schore «щілина, тріщина» (Фасмер IV 387; Mühl.–Endz. I 365) та з н. scheren «стригти, обрізати», Schur «стрижка» (Горяев 417);
р. чу́рка «обрубок дерева або металу», [чура́к] «обрубок дерева», бр. цу́рка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цур'я
«тс.»
цураки́
«об’їдки»
цурка
цурка́
«тріски»
(зб.)
цу́рка
«невелика паличка, обрубок; вид гри; (зб.) дрібні відходи з уламків стебел і колосків під час молотьби Чаб»
цурка́ль
«учасник гри в цурки»
цурки́й
«грубозернистий»
цуркува́ти
«скручувати палицею мотузку»
цурува́ти
«тс.; крутити»
цурува́ть
«правити, вимагати, здирати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цу́рка | білоруська |
саũrs «тс.» | латиська |
kiáuras «дірявий» | литовська |
kiùrti «ставати дірявим» | литовська |
scheren «стригти, обрізати» | німецька |
чу́рка «обрубок дерева або металу» | російська |
schore «щілина, тріщина» | середньонижньонімецька |
чура́к «обрубок дерева» | українська |
цу́ра | ? |
цу́рка «символічне зображення далекого предка (духа-охоронця дому)» | ? |
значення «гра» | ? |
спостереження | ? |
Потебні | ? |
щур (як нічною твариною) | ? |
skiaurė˜ «дірявий човен» | ? |
Schur «стрижка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України