ЦУНДРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

цугу́ндер (у вислові бра́ти на цугу́ндер «притягати до відповідальності, вести на розправу)»

пов’язується також з іншими німецькими висловами: zug unter «тягти вниз», zum Henker «до ката» тощо;
виводиться з н. zu Hunden «до псів» (Шелудько 53; Фасмер IV 304; Hocович 690) або з н. zu Hundert «до сотні (ударів)» (ССРЛЯ 17, 721);
певної етимології не має;
р. цугу́ндер «тс.», бр. цугу́ндар «тс.; [нероба]», п. [cuhunder] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́ндри (у вислові бра́ти на цу́ндри «насміхатися»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цугу́ндар «тс.; [нероба]» білоруська
zu Hunden «до псів» німецька
zu Hundert «до сотні (ударів)» німецька
cuhunder «тс.» польська
цугу́ндер «тс.» російська
unter «тягти вниз» ?
Henker «до ката» ?

цу́ндра «лахміття, дрантя»

запозичення з румунської мови;
рум. [ţundră] «довгий і широкий селянський одяг» походить від етимологічно нез’ясованого угорського condra «тс.» (можливо, пов’язаного з cudar «негідник; обшарпаний; нікчемний»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́ндра́вий «пошарпаний»
цу́ндравка «подерта або полатана сорочка»
цундра́к «старий одяг»
цундри́на «лахміття, дрантя»
цундрі́й «обідранець»
цу́ндровка «обдерта жінка»
цу́ндря «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ţundră «довгий і широкий селянський одяг» румунська
condra «тс.» (можливо, пов’язаного з cudar «негідник; обшарпаний; нікчемний») ?

шльо́ндра «нехлюя; повія»

слов’янське утворення, експресивне чи експресивно-звуконаслідувальне, пор. укр. фльо́ндра, хльо́ндра «повія», до суфікса ще укр. ци́ндра, ци́ндря «жужелиця; вертихвістка (про жінку)» і цу́ндра, цу́ндря «ганчірка»;
можливе запозичення з германських мов, пор. н. schlendern «тягтися, плестися», [schlundern] «тс.» або шв. slunt «волоцюга» (проти Фасмер IV 453);
р. шлёнда «ледар», [шля́нда, шлы́нда] «тс.», бр. [шлю́ндра] «нехлюя, нечупара», п. [szlądra] «повія», ч. šlundra «тс.», вл. šlundrija «нехлюя», нл. šlundrawa «нечупара; розпусниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шлю́ндра «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шлю́ндра «нехлюя, нечупара» білоруська
šlundrija «нехлюя» верхньолужицька
šlundrawa «нечупара; розпусниця» нижньолужицька
schlendern «тягтися, плестися» німецька
schlundern «тс.» німецька
szlądra «повія» польська
шлёнда «ледар» російська
шля́нда російська
шлы́нда «тс.» російська
фльо́ндра українська
хльо́ндра «повія» українська
ци́ндра українська
ци́ндря «жужелиця; вертихвістка (про жінку)» українська
цу́ндра українська
цу́ндря «ганчірка» українська
šlundra «тс.» чеська
slunt «волоцюга» (проти Фасмер IV 453) шведська

цу́ри «лахміття, ганчір’я»

можливо, експресивне утворення на основі іменників цу́ндра «лахміття, дрантя» і цу́ри «дрібні відходи»;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́равий «обідраний, обшарпаний»
цу́равка
цу́равча «обідрана дитина»
цу́ря «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цу́ндра «лахміття, дрантя» ?
цу́ри «дрібні відходи» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України