ЦОКОТУХА — ЕТИМОЛОГІЯ
цок «вигук, що імітує звук від різкого удару»
звуконаслідувальне утворення;
р. бр. цок, болг. цък, м. цак, схв. ца̏к, слн. cokоtáti «цокати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цок-цо́к
«вигук, що відтворює хід годинника»
цо́кати
цо́кіт
цокота́йло
«базіка»
цокота́ти
цокоті́ти
цокотне́ча
цокотня́
«різкий стукіт; цокотання; [швидка розмова]»
цокотня́ва
цокоту́н
«балакун, щебетун»
цокоту́ха
«щебетуха; [дерев’яний дзвіночок на шиї в худоби]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цок | білоруська |
| цък | болгарська |
| цак | македонська |
| цок | російська |
| к | сербохорватська |
| cokоtáti «цокати» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України