ЦОКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сокота́ти «видавати звуки ко-ко (про курей); жваво, безугавно говорити; скрекотати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до сокори́ти, цо́кати;
пов’язання з р. [са́кать] «перемовлятися», лит. sakóti «говорити» (Фасмер ІІІ 709), як і з лит. sōkti (suōkti?) (Лаучюте 148), недостатньо обґрунтоване;
р. [сокота́ть] «скрекотати; жваво, безугавно говорити; швидко йти», бр. саката́ць «кудкудакати; сокотати; часто стукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сокоті́ти
«тс.»
сокоту́ха
«курка; цокотуха (жінка)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саката́ць «кудкудакати; сокотати; часто стукати» | білоруська |
| sakóti «говорити» | литовська |
| sōkti (suōkti?)(Лаучюте 148) | литовська |
| са́кать «перемовлятися» | російська |
| сокота́ть «скрекотати; жваво, безугавно говорити; швидко йти» | російська |
| сокори́ти | ? |
| цо́кати | ? |
токота́ти «розмірено і часто стукати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до цо́кати, цокота́ти;
р. [то́кать] «стукати», [ток] (вигук, що передає стук), [ток-ток] «тс.», нл. tokotaś «постійно спотикатися, хитатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
то́кот
«биття»
(про серце)
токоті́ти
«тс.»
токо́тниця
«артерія; аорта»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tokotaś «постійно спотикатися, хитатися» | нижньолужицька |
| то́кать «стукати» | російська |
| ток (вигук, що передає стук) | російська |
| ток-ток «тс.» | російська |
| цо́кати | українська |
| цокота́ти | українська |
цок «вигук, що імітує звук від різкого удару»
звуконаслідувальне утворення;
р. бр. цок, болг. цък, м. цак, схв. ца̏к, слн. cokоtáti «цокати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цок-цо́к
«вигук, що відтворює хід годинника»
цо́кати
цо́кіт
цокота́йло
«базіка»
цокота́ти
цокоті́ти
цокотне́ча
цокотня́
«різкий стукіт; цокотання; [швидка розмова]»
цокотня́ва
цокоту́н
«балакун, щебетун»
цокоту́ха
«щебетуха; [дерев’яний дзвіночок на шиї в худоби]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цок | білоруська |
| цък | болгарська |
| цак | македонська |
| цок | російська |
| к | сербохорватська |
| cokоtáti «цокати» | словенська |
цокалка «плиска біла, Motacilla alba L.» (орн.)
похідне утворення від основи дієслова цо́кати, цокоті́ти з огляду на дзвінке щебетання (цокотіння) цих птахів;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цо́кати | ? |
| цокоті́ти (цокотіння) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України