ЦОБ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
цоб «вигук для завертання волів ліворуч; ліворуч»
результат фонетичної видозміни семантично тотожного слова соб під впливом цабе́;
р. [цоб] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
цо́бкати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цоб (з укр.) | російська |
соб | ? |
цабе́ | ? |
цабе́ (вигук, яким завертають волів праворуч; праворуч; поважна персона)
слово виникло в результаті злиття прийменника од (від) із займенником се́бе́: од себе › д’себе › цебе › цабе;
у російській і польській мовах з української;
р. [цобе́], [цоб], п. [cabe];
Фонетичні та словотвірні варіанти
сабе́
собцебе
цабе́й
(вигук, яким спрямовують коней і волів праворуч)
цабе́кати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
cabe | польська |
цобе́ | російська |
цоб | українська |
од (від) | ? |
цо «вигук для підкликання корів»
можливо, виникло від вигуку цоб унаслідок відпадіння кінцевого -б;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цо-цо
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цоб | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України