ЦОБ — ЕТИМОЛОГІЯ

цоб «вигук для завертання волів ліворуч; ліворуч»

результат фонетичної видозміни семантично тотожного слова соб під впливом цабе́;
р. [цоб] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

цо́бкати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цобукр.) російська
соб ?
цабе́ ?

цабе́ (вигук, яким завертають волів праворуч; праворуч; поважна персона)

слово виникло в результаті злиття прийменника од (від) із займенником се́бе́: од себед’себецебецабе;
у російській і польській мовах з української;
р. [цобе́], [цоб], п. [cabe];
Фонетичні та словотвірні варіанти

сабе́
собцебе
цабе́й (вигук, яким спрямовують коней і волів праворуч)
цабе́кати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cabe польська
цобе́ російська
цоб українська
од (від) ?

цо «вигук для підкликання корів»

можливо, виникло від вигуку цоб унаслідок відпадіння кінцевого ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цо-цо «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цоб ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України