ЦИРКУЛЯЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
циркулюва́ти «робити рух по колу, обертатися»
утворене від запозиченого з німецької мови zirkulíeren, що походить з лат. circūlor «роблю коло», пов’язаного з circulus «(маленьке) коло»;
р. циркули́ровать, бр. цыркулява́ць, п. cyrkulować, ч. cirkulovati, слц. cirkulovat’, болг. циркули́рам «циркулюю», м. циркули́ра «циркулює», схв. цирку́лисати, слн. cirkulírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циркуляці́йний
циркуля́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыркулява́ць | білоруська |
| циркули́рам «циркулюю» | болгарська |
| circūlor «роблю коло» | латинська |
| циркули́ра «циркулює» | македонська |
| cyrkulować | польська |
| циркули́ровать | російська |
| цирку́лисати | сербохорватська |
| cirkulovat' | словацька |
| cirkulírati | словенська |
| cirkulovati | чеська |
| circulus «(маленьке) коло» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України