ЦИРКАЧАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

цирк «вид мистецтва, у якому поєднується акробатика, клоунада, виступи дресированих тварин тощо; у Давньому Римі -- місце для кінських перегонів, боїв гладіаторів та інших видовищ»

запозичене з латинської мови, можливо, через посередництво німецької;
лат. circus «коло; цирк; іподром» (› н. Zirkus «цирк») виводять від гр. ϰίρϰος, ϰρίϰος «кільце, коло», яке походить з іє. *kri-k, що виникло внаслідок розширення іє. *ker- «вигинати, крутити», з яким пов’язується псл. *krivъ, укр. криви́й;
р. болг. цирк, бр. цырк, п. cyrk, ч. слц. вл. слн. cirkus, м. циркус, схв. цѝркус;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цирка́цтво
цирка́цький
цирка́ч
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цырк білоруська
цирк болгарська
cirkus верхньолужицька
ϰίρϰος грецька
*kri-k індоєвропейська
*ker- «вигинати, крутити» індоєвропейська
circus «коло; цирк; іподром» (› н. Zirkus «цирк») латинська
циркус македонська
cyrk польська
*krivъ праслов’янська
цирк російська
цѝркус сербохорватська
cirkus словацька
cirkus словенська
криви́й українська
cirkus чеська
ϰρίϰος «кільце, коло» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України