ЦИРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ци́ркати «спльовувати крізь зуби; чвиркати; цвіркати (про молоко під час доїння); сюрчати СУМ; ґелґотати, кахкати; базікати Нед»
звуконаслідувальне утворення, що є, можливо, наслідком фонетичної видозміни слова цві́ркати під впливом ци́кати;
р. [ци́ркать] «доїти корову», [цыркать] «цвіркати», бр. цы́ркаць «доїти; спльовувати крізь зуби», п. cyrkać «сьорбати; цвірінькати», вл. cyrkać «бризкати; бити струменем; цвірінькати, цвіркотати», нл. cyrkaś «тс.», болг. цъ́ркам «тс.; цвіркати (про рідину)», м. цирка «тече повільно (про воду)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
це́ркати
«доїти, здоювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цы́ркаць «доїти; спльовувати крізь зуби» | білоруська |
| цъ́ркам «тс.; цвіркати (про рідину)» | болгарська |
| cyrkać «бризкати; бити струменем; цвірінькати, цвіркотати» | верхньолужицька |
| цирка «тече повільно (про воду)» | македонська |
| cyrkaś «тс.» | нижньолужицька |
| cyrkać «сьорбати; цвірінькати» | польська |
| ци́ркать «доїти корову» | російська |
| цыркать «цвіркати» | українська |
| цві́ркати | ? |
| ци́кати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України