ЦИНҐЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ци́нґель «курок» (заст.)
запозичене з німецької мови через польське посередництво;
н. Züngel «язичок; собачка, спуск» (› п. cyngiel «курок») є зменшувальною формою іменника Zunge «язик», спорідненого з двн. zunga, свн. zunge, дангл. tunge, днн. дсканд. шв. tunga, дфриз. tunge, гот. tuggō, тох. А käntu, тох. В kantwa, лат. ст. *dingua «тс.» (› лат. lingua «язик; мова»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tuggō | готська |
| tunge | давньоанглійська |
| zunga | давньоверхньонімецька |
| tunga | давньонижньонімецька |
| tunge | давньофризька |
| *dingua «тс.» (› лат. lingua «язик; мова») | латинська |
| Züngel «язичок; собачка, спуск» (› п. cyngiel «курок») | німецька |
| zunge | середньоверхньнімецька |
| tunga | шведська |
| Zunge «язик» | ? |
| tunga | ? |
| А | ? |
| В | ? |
| *dingua «тс.» (› лат. lingua «язик; мова») | ? |
ци́нґель «щиголь, Fringilla carduelis L. (Carduelis carduelis)» (орн.)
утворене лексико-семантичним способом від ци́нгель «курок» за подібністю дзьоба цього птаха до курка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цінгель
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ци́нгель «курок» | ? |
цинґель «ярець чотиригранний» (бот.)(вид ячменю)
очевидно, пов’язане з н. Zünglein «язичок», Züngelchen «язичок у злаків»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Zünglein «язичок» | німецька |
| Züngelchen «язичок у злаків» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України