ЦИНАМОН — ЕТИМОЛОГІЯ
цина́мо́н «висушена запашна кора деяких тропічних рослин, що вживається в кулінарії та медицині (кориця)» (заст.)
запозичення з латинської мови;
лат. cinnamōmum «кориця, коричне дерево» походить від гр. ϰίνναμον, ϰιννάμωμον «тс.», що виникло, очевидно, під впливом назви іншої ароматичної рослини ἄμομον «амом» ‹ *ϰιννάμωνον «тс.», пов’язаної з гебрайським словом, імовірно, малайського походження qinnāmṓn «тс.»;
п. cynamon, схв. [цинамон] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цимон
«тс.»
цинамко́вий
цинамо́к
«тс.»
цинамо́нник
«коричне дерево»
цинамо́новий
цинамонъ
цѣнамонъ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ϰίνναμον | грецька |
| cinnamōmum «кориця, коричне дерево» | латинська |
| cynamon | польська |
| цинамон «тс.» | сербохорватська |
| ϰιννάμωμον «тс.» | ? |
| *ϰιννάμωνον «тс.» | ? |
| qinnāmṓn «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України