ЦИКЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
цикл «закономірне коло якихось явищ, дій, процесів; сукупність пов’язаних між собою явищ»
запозичення з латинської мови;
пізньолат. cyclus «коло» походить від гр. ϰύϰλος «коло, коловий рух», спорідненого з дінд. cakráḥ «колесо», тох. А kukäl, тох. В kokale «тс.», лит. kãklas «шия», псл. kolo, укр. ко́ло;
р. цикл, бр. цûкл, п. вл. cykl, ч. слц. cyklus, болг. ци́къл, м. циклус, схв. цѝклус, слн. сíklus;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цикліза́ція
«об’єднання в цикл»
циклі́зм
«велосипедний спорт»
ци́кліка
циклі́ст
«велосипедист»
циклі́чний
циклува́ти
«працювати циклічним методом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цûкл | білоруська |
| ци́къл | болгарська |
| cykl | верхньолужицька |
| ϰύϰλος «коло, коловий рух» | грецька |
| cakráḥ «колесо» | давньоіндійська |
| kãklas «шия» | литовська |
| циклус | македонська |
| cyclus «коло» | пізньолатинська |
| cykl | польська |
| kolo | праслов’янська |
| цикл | російська |
| цѝклус | сербохорватська |
| cyklus | словацька |
| сíklus | словенська |
| ко́ло | українська |
| cyklus | чеська |
| А | ? |
| kokale «тс.» | ? |
ци́кля «сталева пластинка з гострою крайкою для циклювання»
видозмінене запозичення з німецької мови (пор. ближче до першоджерела р. ци́клинка «цикля»);
н. Ziehklinge «цикля, столярна гладилка» є складним словом, утвореним з основ дієслова ziehen «тягти» та іменника Klinge «клинок, лезо»;
р. ци́кля, бр. цы́кля, п. cyklin(g)a, болг. ци́кла «цикля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циклюва́льний
циклюва́льник
циклюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цы́кля | білоруська |
| ци́кла «цикля» | болгарська |
| Ziehklinge «цикля, столярна гладилка» | німецька |
| cyklin(g)a | польська |
| ци́кля | російська |
| ziehen «тягти» | ? |
| Klinge «клинок, лезо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України