ЦИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

звуконаслідувальні утворення, пов’язані з вигуком цик, що імітує шум від доїння, чвиркання, рубання тощо;

бр. цы́каць «спльовувати крізь зуби», п. cykać «цокати (про годинник); виділяти в малій кількості», ч. cikati «цвірінькати, скрекотати», нл. cykaś «сичати», болг. [ци́кам] «цвірінькати; плювати через зуби», схв. ци́кати «пищати, сичати»;

звуконаслідувальне утворення, аналогічне вигуку цить;

р. цы́кать «зупиняти когось вигуком цûк!», п. cykać;

не зовсім ясне;

можливо, виникло як афективне утворення на основі дієслова ци́кати (див.);

звуконаслідувальне утворення, що є, можливо, наслідком фонетичної видозміни слова цві́ркати під впливом ци́кати;

р. [ци́ркать] «доїти корову», [цыркать] «цвіркати», бр. цы́ркаць «доїти; спльовувати крізь зуби», п. cyrkać «сьорбати; цвірінькати», вл. cyrkać «бризкати; бити струменем; цвірінькати, цвіркотати», нл. cyrkaś «тс.», болг. цъ́ркам «тс.; цвіркати (про рідину)», м. цирка «тече повільно (про воду)»;