ЦИГАНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

виникло внаслідок скорочення вислову цига́нська го́лка «тс.»;

для чини чорної – за темним кольором плодів рослини;

назви утворені лексико-семантичним способом від цига́нка;

р. [цыга́нка] «чина весняна, Orobus vernus L.»;

назва мотивується темно-червоним кольором яблук;

результат семантичної видозміни слова цига́нка (мн. циганки́);

р. [цыга́нка] «сорт яблук», п. cyganka;

мотивація назви не зовсім ясна;

п. cyganek «тс.» є демінутивною формою від cygan «тс.», що виникло лексико-семантичним шляхом від етноніма Cygan «циган»;

запозичення з польської мови;

пов’язується з сгр. ἀϑίγγανος «представник візантійської єретичної секти» (оскільки цигани прийшли до Європи через Візантію), утвореним, мабуть, за допомогою префікса ἀ- «не» від гр. ϑιγγάνω «доторкуюся», спорідненого з лат. fingō «торкаюся, пещу; утворюю, ліплю», гр. τεĩχος «мур», τοĩχος «стіна», дінд. dḗhmi «обмазує, замазує», лит. dóžti «бити, шмагати», псл. děža, укр. діжа́;

сгр. Tσίγγανος (› нгр. Tσιγγάνος) виникло з Ἀτσίγγανος «тс.», етимологія якого не зовсім ясна;

запозичення з грецької мови;

р. бр. цыга́н, др. (мн.) цыгане, п. Cygan, ч. Сikán, слц. Cigán, вл. Cygan, нл. cygan, каш. [сígôn], болг. ци́ганин, м. Циганин, схв. Ци̏ганин, Ци́га, Ци́го, слн. cigán, стсл. циганинъ;

назви утворено лексико-семантичним способом від ци́ган з огляду на темні (чорні або коричневі) тони в забарвленні цих птахів;