ЦИГАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

циганка «велика голка»

виникло внаслідок скорочення вислову цига́нська го́лка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цига́нська го́лка «тс.» ?

цига́нка «ломиніс цілолистий, Clematis integrifolia L. Г, Нед, Пі, Маk; чина чорна, Lathyrus niger (L.) Bernh. Mak» (бот.)

для чини чорної – за темним кольором плодів рослини;
назви утворені лексико-семантичним способом від цига́нка;
р. [цыга́нка] «чина весняна, Orobus vernus L.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цыга́нка «чина весняна, Orobus vernus L.» російська
цига́нка ?

циганки́ «сорт яблук червонястого кольору»

назва мотивується темно-червоним кольором яблук;
результат семантичної видозміни слова цига́нка (мн. циганки́);
р. [цыга́нка] «сорт яблук», п. cyganka;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cyganka польська
цыга́нка «сорт яблук» російська
цига́нка (мн. циганки́) ?

ци́ган «представник народності індійського походження СУМ; [коваль; учасник весільного обряду]»

запозичення з грецької мови;
сгр. Tσίγγανος (› нгр. Tσιγγάνος) виникло з Ἀτσίγγανος «тс.», етимологія якого не зовсім ясна;
пов’язується з сгр. ἀϑίγγανος «представник візантійської єретичної секти» (оскільки цигани прийшли до Європи через Візантію), утвореним, мабуть, за допомогою префікса ἀ- «не» від гр. ϑιγγάνω «доторкуюся», спорідненого з лат. fingō «торкаюся, пещу; утворюю, ліплю», гр. τεĩχος «мур», τοĩχος «стіна», дінд. dḗhmi «обмазує, замазує», лит. dóžti «бити, шмагати», псл. děža, укр. діжа́;
р. бр. цыга́н, др. (мн.) цыгане, п. Cygan, ч. Сikán, слц. Cigán, вл. Cygan, нл. cygan, каш. [сígôn], болг. ци́ганин, м. Циганин, схв. Ци̏ганин, Ци́га, Ци́го, слн. cigán, стсл. циганинъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

перецига́нити «видурити»
цигане́нко
циганеня́
циганє́
цигани́н
цига́нити «випрошувати»
цигани́ха «циганова дружина»
цигані́я «цигани»
цига́нка
ци́ганка «чорна коза»
циганкува́тий
цига́нство
циганува́тий
циганча́
циганчу́к
цига́нщина «весільний обряд, у якому переодягнені гості ходять по хатах, танцюють та “випрошують” різні речі»
циганя́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цыга́н білоруська
ци́ганин болгарська
Cygan верхньолужицька
ϑιγγάνω «доторкуюся» грецька
τεĩχος «мур» грецька
dḗhmi «обмазує, замазує» давньоіндійська
цыгане (мн.) давньоруська
сígôn кашубський
fingō «торкаюся, пещу; утворюю, ліплю» латинська
dóžti «бити, шмагати» литовська
Циганин македонська
cygan нижньолужицька
Cygan польська
děža праслов’янська
цыга́н російська
ганин сербохорватська
Tσίγγανος виникло з Ἀτσίγγανος «тс.» (› нгр. Tσιγγάνος) середньогрецька
ἀϑίγγανος «представник візантійської єретичної секти» (оскільки цигани прийшли до Європи через Візантію) середньогрецька
Cigán словацька
cigán словенська
циганинъ старослов’янська
діжа́ українська
Ци́га українська
Ци́го українська
Сikán чеська
ἀ- «не» ?
τοĩχος «стіна» ?

ци́ган «польовий горобець, Passer montanus L.» (орн.)

назви утворено лексико-семантичним способом від ци́ган з огляду на темні (чорні або коричневі) тони в забарвленні цих птахів;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ци́ганка «чайка звичайна, Vanellus vanellus L. ВеНЗн; сіра чубата гуска Л»
циганчу́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ци́ган (чорні або коричневі) ?

цигано́к «складний ножик»

запозичення з польської мови;
п. cyganek «тс.» є демінутивною формою від cygan «тс.», що виникло лексико-семантичним шляхом від етноніма Cygan «циган»;
мотивація назви не зовсім ясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cyganek «тс.» польська
cygan «тс.» ?
Cygan «циган» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України