ЦИГАНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ци́ган «представник народності індійського походження СУМ; [коваль; учасник весільного обряду]»
запозичення з грецької мови;
сгр. Tσίγγανος (› нгр. Tσιγγάνος) виникло з Ἀτσίγγανος «тс.», етимологія якого не зовсім ясна;
пов’язується з сгр. ἀϑίγγανος «представник візантійської єретичної секти» (оскільки цигани прийшли до Європи через Візантію), утвореним, мабуть, за допомогою префікса ἀ- «не» від гр. ϑιγγάνω «доторкуюся», спорідненого з лат. fingō «торкаюся, пещу; утворюю, ліплю», гр. τεĩχος «мур», τοĩχος «стіна», дінд. dḗhmi «обмазує, замазує», лит. dóžti «бити, шмагати», псл. děža, укр. діжа́;
р. бр. цыга́н, др. (мн.) цыгане, п. Cygan, ч. Сikán, слц. Cigán, вл. Cygan, нл. cygan, каш. [сígôn], болг. ци́ганин, м. Циганин, схв. Ци̏ганин, Ци́га, Ци́го, слн. cigán, стсл. циганинъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перецига́нити
«видурити»
цигане́нко
циганеня́
циганє́
цигани́н
цига́нити
«випрошувати»
цигани́ха
«циганова дружина»
цигані́я
«цигани»
цига́нка
ци́ганка
«чорна коза»
циганкува́тий
цига́нство
циганува́тий
циганча́
циганчу́к
цига́нщина
«весільний обряд, у якому переодягнені гості ходять по хатах, танцюють та “випрошують” різні речі»
циганя́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыга́н | білоруська |
| ци́ганин | болгарська |
| Cygan | верхньолужицька |
| ϑιγγάνω «доторкуюся» | грецька |
| τεĩχος «мур» | грецька |
| dḗhmi «обмазує, замазує» | давньоіндійська |
| цыгане (мн.) | давньоруська |
| сígôn | кашубський |
| fingō «торкаюся, пещу; утворюю, ліплю» | латинська |
| dóžti «бити, шмагати» | литовська |
| Циганин | македонська |
| cygan | нижньолужицька |
| Cygan | польська |
| děža | праслов’янська |
| цыга́н | російська |
| ганин | сербохорватська |
| Tσίγγανος виникло з Ἀτσίγγανος «тс.» (› нгр. Tσιγγάνος) | середньогрецька |
| ἀϑίγγανος «представник візантійської єретичної секти» (оскільки цигани прийшли до Європи через Візантію) | середньогрецька |
| Cigán | словацька |
| cigán | словенська |
| циганинъ | старослов’янська |
| діжа́ | українська |
| Ци́га | українська |
| Ци́го | українська |
| Сikán | чеська |
| ἀ- «не» | ? |
| τοĩχος «стіна» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України