ЦИБУЛЯНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
цибу́ля «Allium L.» (бот.)
через посередництво польської та німецької мов (свн. zibolle, zebulle «тс.») запозичене з латинської;
лат. caepula (cēpula) є зменшувальною формою від caepa (caepe, cēpa, cēpe) «цибуля», яке виводять від гр. *ϰήπη (або *ϰήπια) «часник», пов’язаного, можливо, з ϰη̃πος (дор. ϰα̃πος) «сад», спорідненим з ϰόπτω «б’ю, рубаю», σϰάπτω «копаю», лит. kapíti «рубати, колоти», kaplỹs «сокира; мотика», лтс. kaplis «мотика», стсл. копати, укр. копа́ти;
р. [цибу́ля], бр. цыбу́ля, п. cybula, ч. cibule, слц. cibul’a, вл. cybula, cybla, нл. cybula;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цебулька
цебу́ля
цибуле́вий
цибули́на
цибули́ння
«стебла цибулі; [(бот.) стрілиця звичайна, Sagittaria sagittifolia L.]»
цибу́лиця
«тс.»
цибу́ли́ця
«цибуля»
цибу́лькуватий
цибульо́вище
«грядка, де росла цибуля»
цибуля
цибуляни́к
«любитель цибулі»
цибуля́нка
«стрілка цибулі»
цибуля́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыбу́ля | білоруська |
| cybula | верхньолужицька |
| cybla | верхньолужицька |
| *ϰήπη «часник» (або *ϰήπια) | грецька |
| caepula є зменшувальною формою від caepa «цибуля» (cēpula)(caepe, cēpa, cēpe) | латинська |
| kaplis «мотика» | латиська |
| kapíti «рубати, колоти» | литовська |
| cybula | нижньолужицька |
| cybula | польська |
| цибу́ля | російська |
| cibul'a | словацька |
| копати | старослов’янська |
| копа́ти | українська |
| cibule | чеська |
| ϰα̃πος «сад» | ? |
| ϰόπτω «б’ю, рубаю» | ? |
| σϰάπτω «копаю» | ? |
| kaplỹs «сокира; мотика» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України