ЦИБАТА — ЕТИМОЛОГІЯ

ци́ба «довга нога»

не зовсім ясне;
для п. [cyby] припускався зв’язок з dyby, dybać (SW I 357, 610, 666), пор. і укр. ди́би «ходулі» (тобто «довгі ноги»), циб «вигук на позначення переступання через щось» і диб, диб-диб «вигук, що відображає переступання ніг»;
фонетичні зміни в обох випадках (d- › c-, -i- › -y-) можна пояснити експресивністю утворення;
можливий зв’язок і з псл. сěръ/сіръ, сіра «ціп» (ЭССЯ 3, 196; Лексіка Палесся ў прасторы і часе, Мінск, 1971, 13);
бр. цыба́ты «цибатий, довготелесий», п. [сyby] «довгі ноги», [dzyby] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

циб «вигук на позначення переступання через щось»
циба́нь «довгоногий»
ци́батень
ци́ба́ти «широко ступати, стрибати»
циба́тий «тс.»
цибила́нь «тс.»
цибила́тий
ціба́тий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цыба́ты «цибатий, довготелесий» білоруська
cyby польська
сyby «довгі ноги» польська
сěръ/сіръ праслов’янська
ди́би «ходулі» (тобто «довгі ноги») українська
dzyby «тс.» українська
dybać ?
і ?
циб «вигук на позначення переступання через щось» ?
диб ?
диб-диб «вигук, що відображає переступання ніг» ?
сіра «ціп» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України