ЦИБАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ци́ба «довга нога»
не зовсім ясне;
для п. [cyby] припускався зв’язок з dyby, dybać (SW I 357, 610, 666), пор. і укр. ди́би «ходулі» (тобто «довгі ноги»), циб «вигук на позначення переступання через щось» і диб, диб-диб «вигук, що відображає переступання ніг»;
фонетичні зміни в обох випадках (d- › c-, -i- › -y-) можна пояснити експресивністю утворення;
можливий зв’язок і з псл. сěръ/сіръ, сіра «ціп» (ЭССЯ 3, 196; Лексіка Палесся ў прасторы і часе, Мінск, 1971, 13);
бр. цыба́ты «цибатий, довготелесий», п. [сyby] «довгі ноги», [dzyby] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циб
«вигук на позначення переступання через щось»
циба́нь
«довгоногий»
ци́батень
ци́ба́ти
«широко ступати, стрибати»
циба́тий
«тс.»
цибила́нь
«тс.»
цибила́тий
ціба́тий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыба́ты «цибатий, довготелесий» | білоруська |
| cyby | польська |
| сyby «довгі ноги» | польська |
| сěръ/сіръ | праслов’янська |
| ди́би «ходулі» (тобто «довгі ноги») | українська |
| dzyby «тс.» | українська |
| dybać | ? |
| і | ? |
| циб «вигук на позначення переступання через щось» | ? |
| диб | ? |
| диб-диб «вигук, що відображає переступання ніг» | ? |
| сіра «ціп» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України