ЦЕХА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. cecha «ознака, прикмета, риса; тавро, марка», можливо, через ч. cejch «тавро» зводиться до н. Zeichen «знак, ознака», спорідненого з двн. zeihhan, дфриз. tēken «тс.», дісл. teikn «знак (зодіаку); ознака, прикмета», днн. tēkan «тс.», дангл. tācеn «знак; прикмета», англ. token «тс.», що походять з іє. *deik῀- «показувати, виявляти», з яким пов’язані також дінд. diśáti «показує», гр. δείϰνυμι «показую, вказую, виявляю», δειϰνύω «тс.», лат. dīсо «говорю, кажу; називаю»;

слц. ciacha «знак», вл. cejch «тс.»;

запозичене з німецької мови, можливо, через посередництво польської;

свн. zëch, zëche «ряд, розташування; об’єднання (осіб одного стану)» (н. Zeche «рахунок у ресторані; (іст.) цех, гільдія») споріднене з дангл. tiohh «рід, покоління; група, натовп; товариство», дісл. tē «призначення, розпорядження; покликання»;

р. болг. цех, бр. цэх «тс.», п. ч. сесh (іст.), слц. cech «цех (іст.); рахунок у ресторані», вл. cecha, м. цех, схв. це̏х «тс.», слн. сåh (іст.);