ЦЕРЕБРАЛЬНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

церебра́льний «мозковий; утворюваний при загині кінчика язика до твердого піднебіння» (анат., лінгв.)

запозичення з французької мови;
фр. cåråbral «мозковий» походить від лат. cerebrum «мозок» (можливо, з *k῀erеsrom), що зводиться до іє. *k῀er- «найвища частина тіла, голови, ріг; верхівка», з яким пов’язані також дінд. śíras «голова; верхівка», śīrṣám «голова», ав. sarah- «голова», нперс. sar «тс.», вірм. sar «верхівка», гр. ϰάρᾱ, двн. hirni «мозок», свн. hirne, н. Hirn «тс.»;
р. церебра́льный, бр. цэрэбра́льны, п. cerebralny, ч. cerebrální, слц. сerebrálny, болг. церебра́лен, схв. це̏ребрāлан;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sarah- «голова» авестійська
цэрэбра́льны білоруська
церебра́лен болгарська
sar «верхівка» вірменська
ϰάρᾱ грецька
hirni «мозок» давньоверхньонімецька
śíras «голова; верхівка» давньоіндійська
*k῀er- «найвища частина тіла, голови, ріг; верхівка» індоєвропейська
cerebrum «мозок» (можливо, з *k῀erеsrom) латинська
Hirn «тс.» німецька
cerebralny польська
церебра́льный російська
ребрāлан сербохорватська
hirne середньоверхньнімецька
сerebrálny словацька
cåråbral «мозковий» французька
cerebrální чеська
śīrṣám «голова» ?
sar «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України