ЦЕПОК — ЕТИМОЛОГІЯ
цеп «ланцюг»
виникло на базі др. чепь/цѣпь «ланцюг» (із коливанням початкового приголосного ч-/ц-), до якого зводиться також укр. чі́па́ти;
р. цепь, бр. [цэп], др. чепь, цѣпь «тс.», болг. [цеп] «залізний канат»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обцепува́ти
«оточити (ворожі війська)»
сціп'я́
«ланцюг»
сці́па
цепа́
«тс.»
цепо́к
ци́пи
«кайдани, пута»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цэп | білоруська |
| цеп «залізний канат» | болгарська |
| чепь «ланцюг» (із коливанням початкового приголосного ч-/ц-) | давньоруська |
| цѣпь «ланцюг» (із коливанням початкового приголосного ч-/ц-) | давньоруська |
| чепь | давньоруська |
| цепь | російська |
| чі́па́ти | українська |
| цѣпь «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України