ЦЕНЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ценз «періодичний перепис майна громадян для оподаткування (у Давньому Римі); умови, що обмежують право людей користуватися політичними правами»
запозичення з латинської мови;
лат. cēnsus «оцінка майна (римського громадянина); податковий перепис» пов’язане з cēnseo «оцінюю, ціную», спорідненим з дінд. śáṁsati «декламує, розповідає; перелічує; хвалить», śаṁsáyati «повідомляє, оголошує», śásā «хвальна пісня», тох. B cānmaya «(він) був проголошений», які зводяться до іє. *k῀ens- «урочисто говорити, авторитетно заявляти»;
р. болг. м. ценз, бр. цэнз, п. слн. cenzus, ч. слц. census, схв. це̏нз;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цензови́к
цензува́ти
«оцінювати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цэнз | білоруська |
ценз | болгарська |
śáṁsati «декламує, розповідає; перелічує; хвалить» | давньоіндійська |
*k῀ens- «урочисто говорити, авторитетно заявляти» | індоєвропейська |
cēnsus «оцінка майна (римського громадянина); податковий перепис» | латинська |
ценз | македонська |
cenzus | польська |
ценз | російська |
нз | сербохорватська |
census | словацька |
cenzus | словенська |
census | чеська |
cēnseo «оцінюю, ціную» | ? |
śаṁsáyati «повідомляє, оголошує» | ? |
śásā «хвальна пісня» | ? |
B cānmaya «(він) був проголошений» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України