ЦЕНЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ценз «періодичний перепис майна громадян для оподаткування (у Давньому Римі); умови, що обмежують право людей користуватися політичними правами»

запозичення з латинської мови;
лат. cēnsus «оцінка майна (римського громадянина); податковий перепис» пов’язане з cēnseo «оцінюю, ціную», спорідненим з дінд. śáṁsati «декламує, розповідає; перелічує; хвалить», śаṁsáyati «повідомляє, оголошує», śásā «хвальна пісня», тох. B cānmaya «(він) був проголошений», які зводяться до іє. *k῀ens- «урочисто говорити, авторитетно заявляти»;
р. болг. м. ценз, бр. цэнз, п. слн. cenzus, ч. слц. census, схв. це̏нз;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цензови́к
цензува́ти «оцінювати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цэнз білоруська
ценз болгарська
śáṁsati «декламує, розповідає; перелічує; хвалить» давньоіндійська
*k῀ens- «урочисто говорити, авторитетно заявляти» індоєвропейська
cēnsus «оцінка майна (римського громадянина); податковий перепис» латинська
ценз македонська
cenzus польська
ценз російська
нз сербохорватська
census словацька
cenzus словенська
census чеська
cēnseo «оцінюю, ціную» ?
śаṁsáyati «повідомляє, оголошує» ?
śásā «хвальна пісня» ?
B cānmaya «(він) був проголошений» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України