ЦЕЗІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
це́зій «елемент Cs; м’який метал сріблястого кольору» (хім.)
запозичення з латинської мови;
нлат. caesium «цезій» утворене від лат. caesius «блакитний, сіроблакитний» (у спектрі цезій має дві блакитні лінії), що зводиться до іє. *qaid-to-, *qait-to- «ясний, осяйний», звідки походять також лит. skaidrùs «прозорий, ясний», вірм. kaic «іскра»;
р. болг. це́зий, бр. цэ́зій, п. cez, ч. cesium, слц. cåzium, вл. cezium, схв. це̑зиjум, це̑зӣj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цез
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цэ́зій | білоруська |
| це́зий | болгарська |
| cezium | верхньолужицька |
| kaic «іскра» | вірменська |
| *qaid-to- | індоєвропейська |
| caesius «блакитний, сіроблакитний» (у спектрі цезій має дві блакитні лінії) | латинська |
| skaidrùs «прозорий, ясний» | литовська |
| caesium «цезій» | новолатинська |
| cez | польська |
| це́зий | російська |
| зиjум | сербохорватська |
| cåzium | словацька |
| j | українська |
| cesium | чеська |
| *qait-to- «ясний, осяйний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України