ЦВІКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. cvikati;

утворення звуконаслідувального характеру, аналогічне до ти́кати, ши́кати і под;

припущення про безпосередній зв’язок з kvikati/kvičati (Bern. I 656) є зайвим;

р. [цви́кать] «цвірінькати», [цвя́кать] «говорити ц замість ч, ш, щ», ч. cavykovati «шуміти, скандалити», слц. [čvikat’] «цвірінькати, щебетати», слн. cvikati «пищати, верещати, цвірінькати»;

не зовсім ясне;

можливо, афективне утворення, пов’язане з цві́кати, цькува́ти;