ЦАПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пор. лит. cápt «цап, хап», capnîti «хапати», лтс. zapst, zapt «тс.»;

утворення від звуконаслідувального вигуку цап!, аналогічне псл. xapati;

псл. capati/capiti;

р. ца́пать «хапати; бити», бр. ца́паць «хапати; щупати», п. capać «хапати», ч. capati «дріботіти, тупотіти», слц. cápat’ «гамселити; чалапати», вл. сapać «важко ступати; незграбно хапати», нл. capaś «плентатися; хапати», болг. ца́пам «чалапати; бруднити», м. цапа «ходити по болоті; ходити брудними ногами», схв. [цапати] «кусати (про змію)», слн. cápati «важко йти»;

очевидно, результат контамінації форм дзьо́ба́ти і ца́пати;

звуконаслідувальне утворення, аналогічне до ца́пати, ха́пати, функціонально і типологічно подібне лат. capiō «беру, візьму», гр. ϰάπτω «хапати», гот. hafjan «підіймати», двн. heffan «тс.», перс. časpīdan, čafsīdan «хапати» (Bern. I 135);

псл. čapati;

р. [ча́пать] «хапати; хитатися», бр. [ча́пацца] «плентатися», п. [czapać] «хапати», ч. čapati «хапати; збивати (фрукти з дерева)», слц. čapit’ «схопити», болг. схв. [ча̀пати] «хапати, ловити», слн. čápati «тс.»;

не зовсім ясне;

можливо, як назва бур’яну, що засмічує лани, пов’язана з [ца́пати] «рвати, смикати»;

не зовсім ясне;

можливо, виникло в результаті фонетичної видозміни первісного *сапе́рка під впливом ца́пати;

очевидно, результат контамінації слів то́рга́ти й ца́пати;