ХІРОМАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
хірома́нт «особа, що займається хіромантією»
запозичення із середньовічної латини;
слат. chiromantia утворене з основ грецьких іменників χείρ «рука», спорідненого з тох. А tsar, тох. В ṣar, хет. keššar-, kiššar-, вірм. jeṙn (первинний зн. в., мн. jerk‘), алб. dorë, і μαντείᾱ «пророцтво, ворожіння, провидіння», спорідненого з псл. pamętü, укр. па́м’ять;
р. болг. хирома́нт, бр. хірама́нт, п. chiromanta, ч. слц. chiromant, вл. chiromantija, схв. хиро̀мант;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хірома́нтія
«ворожіння по лініях на долонях рук та провіщання на цій основі майбутньої долі людини»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dorë | албанська |
| хірама́нт | білоруська |
| хирома́нт | болгарська |
| chiromantija | верхньолужицька |
| jeṙn (первинний зн. в., мн. jerk‘) | вірменська |
| chiromanta | польська |
| pamętü | праслов’янська |
| хирома́нт | російська |
| хиро̀мант | сербохорватська |
| chiromantia «рука» | середньолатинська |
| chiromant | словацька |
| па́м'ять | українська |
| keššar- | хетська |
| chiromant | чеська |
| А tsar | ? |
| ṣar | ? |
| kiššar- | ? |
| μαντείᾱ «пророцтво, ворожіння, провидіння» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України