ХУРТЕЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
хурто́ви́на́ «завірюха; буря, ураган; негода; нещастя»
утворене від давнішого хурту́на (‹ фурту́на), запозиченого з грецької мови;
сгр. нгр. φουρτου̃να «буря, ураган; нещастя, лихо» виникло внаслідок скорочення іт. fortuna di mare «буря, шторм (дослівно “доля моря”)», перший компонент якого fortuna «доля, фатум» походить від лат. fortūna «тс.»;
фонетичні особливості укр. хурту́на, фурту́на суперечать думці про тюркське посередництво (Mikl. EW 58, Tel I 296);
р. [ху́рта́] «завірюха», [хурто́вина] «тс.», фурту́на «тс.», др. фуртовина, фурстовина, болг. форту́на «буря, ураган», схв. фрту́на «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
форту́на
«доля, щастя; буря»
фурте́ча
фурту́на
«тс.»
ху́рта
«завірюха»
хурте́ча
хурти́на
«тс.»
хуртови́нити
хурту́на
«хуртовина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| форту́на «буря, ураган» | болгарська |
| фуртовина | давньоруська |
| fortuna di mare «буря, шторм (дослівно “доля моря”)» | італійська |
| fortūna «тс.» | латинська |
| φουρτου̃να «буря, ураган; нещастя, лихо» | новогрецька |
| ху́рта́ «завірюха» | російська |
| фрту́на «тс.» | сербохорватська |
| φουρτου̃να «буря, ураган; нещастя, лихо» | середньогрецька |
| хурту́на | українська |
| хурто́вина «тс.» | українська |
| фурту́на «тс.» | українська |
| фурстовина | українська |
| хурту́на (‹ фурту́на) | ? |
| fortuna «доля, фатум» | ? |
| фурту́на | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України