ХУРМАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
фу́рман «візник, кучер»
запозичення з німецької мови;
н. Fuhrmann (‹ свн. vuorman) «тс.» є складним словом, утвореним з іменників Fuhre «віз, підвода» і Mann «чоловік», спорідненого з свн. двн. man, дфриз. månn, дангл. mann(a), англ. man, дісл. maðr, рун. manR, гот. manna «людина, чоловік», дінд. ав. mánu- «людина», псл. mǫžь, укр. муж;
р. фу́рман, бр. фу́рма́н, п. слц. furman, ч. forman, вл. fórman;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фі́рман
«тс.»
фурмани́на
«поганий фурман; зменш. від фурман»
фурма́нити
«правити кіньми»
фу́рма́нка
«підвода»
фурманува́ти
хву́рман
ху́рман
ху́рманка
«підвода»
хурманува́ти
ху́рманщик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mánu- «людина» | авестійська |
| man | англійська |
| фу́рма́н | білоруська |
| fórman | верхньолужицька |
| manna «людина, чоловік» | готська |
| mann(a) | давньоанглійська |
| man | давньоверхньонімецька |
| mánu- «людина» | давньоіндійська |
| maðr | давньоісландська |
| månn | давньофризька |
| Fuhrmann «тс.» (‹ свн. vuorman) | німецька |
| Fuhre «віз, підвода» | німецька |
| Mann «чоловік» | німецька |
| furman | польська |
| mǫžь | праслов’янська |
| фу́рман | російська |
| man | середньоверхньнімецька |
| vuorman | середньоверхньнімецька |
| furman | словацька |
| муж | українська |
| forman | чеська |
| manR | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України