ХУРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ху́ра «віз»
н. Fuhre «фура» (двн. fuora, свн. vuore «тс.») пов’язане з fŠhren «везти, вести», fahren «їхати; везти», спорідненим з гот. faran «мандрувати», дісл. дфриз. fаra, дангл. днн. fœ̄ran «тс.», гр. πόρος «переправа; прохід», περάω «переходжу, проникаю», лат. porta «брама, прохід», portus «гавань», стсл. пьрати «летіти»;
запозичення з німецької мови;
р. бр. фу́ра, [ху́ра], п. fura, ст. fora, ч. fůra, слц. fúra «віз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фу́ра
фу́рик
«тачка; візок для дітей»
фу́рщи́к
«тс.»
хву́ра
«тс.»
хорова́ть
хурова́ть
«візникувати»
хурува́ти
«візникувати Г, навантажувати Пі»
хурува́тися
«навантажувати на воза»
хурува́ття
«навантажування на воза»
ху́рщи́к
«візник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фу́ра | білоруська |
| faran «мандрувати» | готська |
| πόρος «переправа; прохід» | грецька |
| fœ̄ran «тс.» | давньоанглійська |
| fаra | давньоісландська |
| fœ̄ran «тс.» | давньонижньонімецька |
| fаra | давньофризька |
| porta «брама, прохід» | латинська |
| Fuhre «фура» (двн. fuora, свн. vuore «тс.») | німецька |
| fura | польська |
| фу́ра | російська |
| fúra «віз» | словацька |
| пьрати «летіти» | старослов’янська |
| ху́ра | українська |
| fůra | чеська |
| fŠhren «везти, вести» | ? |
| fahren «їхати; везти» | ? |
| περάω «переходжу, проникаю» | ? |
| portus «гавань» | ? |
| fora | ? |
ху́ра́ «завірюха»
результат контамінації синонімічних слів ку́ра́ та ху́ґа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ху́рія
«тс.; лайка з бійкою»
ху́ря
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́ра́ | ? |
| ху́ґа | ? |
фі́ра «віз»
фонетичний варіант запозиченого з німецької мови слова [фу́ра] (ху́ра) (н. Fuhre «віз, підвода»), зумовлений, можливо, єврейським посередництвом;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фе́ра
«тс.»
фі́рка
хві́ра
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Fuhre | німецька |
| фу́ра (ху́ра)(н. Fuhre «віз, підвода») | українська |
| ху́р | українська |
фури́ла «заметіль»
можливо, експресивне утворення від ху́ра «хуртовина» з гіперкоректною заміною початкового х- звуком ф-;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ху́ра «хуртовина» | українська |
ка́рий «чорний, темний»
тур. kara «чорний» (звідки також болг. кара́, схв. kàra «тс.»), ккалп. кумик. ног. тат. башк. кирг. каз. кара, узб. кора, аз. туркм. гара, хак. як. xapa, чув. хура «тс.» споріднені з монг. хар, бур. xapa «тс.»;
запозичення з тюркських мов, можливо, з булгарської (булг. *kar);
р. ка́рий «темно-гнідий, вороний», бр. кары, п. kary «тс.» (з укр.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гара | азербайджанська |
| кара | башкирська |
| кары | білоруська |
| кара́ | болгарська |
| *kar | булгарська |
| xapa «тс.» | бурятська |
| кара | казахська |
| кара | каракалпакська |
| кара | киргизька |
| кара | кумикська |
| хар | монгольська |
| кара | ногайська |
| kary «тс.» (з укр.) | польська |
| ка́рий «темно-гнідий, вороний» | російська |
| kàra | сербохорватська |
| кара | татарська |
| kara «чорний» (звідки також болг. кара́, схв. kàra «тс.») | турецька |
| гара | туркменська |
| кора | узбецька |
| xapa | хакаська |
| хура «тс.» | чуваська |
| xapa | якутська |
ху́ріти «вирувати, хвилюватися»
експресивне утворення, очевидно, пов’язане з ху́ра́ «завірюха»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ху́ра́ «завірюха» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України